Поради психолога

ДИТЯЧІ СТРАХИ І ПАНДЕМІЯ

Як дотримуватися психологічної гігієни у спілкуванні щодо пандемії з дітьми 5-10 років, щоб зберегти їхнє психічне здоров’я

Трохи про прогнози.

В час «суцільної інформатизації» неможливо «відгородити» дітей від негативних новин. Діти чують багато різних версій про те, що зараз відбувається у нас і в усьому світі. Вони реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не проявляється. Їхня психіка «заражена» тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то через деякий час ця тривога вона почне проявлятися  у різних формах: розлад сну, харчування, виникнення незвичайних страхів, патологічна прив’язаність до батьків, погіршення поведінки тощо.

Як це пояснюють фахівці

У віці 5-10 років у дітей з’являється страх втрати батьків, страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень, заражень тощо. Усе е – це прояв страху смерті, страху «не бути». Особливих підстав для хвилювання не повинно бути. Наявність таких страхів вважається показником «нормального» розвитку дітей.

Заважати дитині і оточуючим ці страхи починають тоді, коли з ними не так обходяться: «підгодовують» панікою, різною, частіше за все, суперечливою інформацією, запереченням реального стану або намаганням створити ілюзію благополуччя.
Дорослим зараз нелегко, ми знаходимося в стані, коли необхідно дуже швидко адаптуватися до нових умов. Але важливо пам’ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно опиратися на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їм впоратися з тривогою.

Що робити дорослим?

Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві).

Приймати, а не заперечувати страх дитини: «ти боїшся/тобі страшно», «боятися – це нормально», «страх допомагає бути обережним» тощо.

Говорити, що згуртованість допоможе впоратися з будь-якими труднощами.

Не робити тему пандемії головною і основною, про яку постійно говорить уся сім’я.

Зменшити інформаційне занурення дитини у новини (у присутності дитини не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі).

Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи. Вже є ілюстрована інформація для дітей, якою варто користуватися:

youtu.be&v=h6Pk5TFoB8I&fbclid=IwAR3RyZ0HWFOuGv3n_AdvqcIzIXsRDAQSczPe7GcllOYpyDcMaWKbdSwAJIk&app=desktop

Можна також показати мультфільм про імунітет з циклу «Корисні підказки»;

https://www.youtube.com/watch?v=X_t2fGl-7qo
Якщо дитина перебуває поруч з дорослим, який  дуже панікує, треба пояснити дитині, що є такий тип людей, які не можуть впоратися зі своїм страхом. І ці люди не погані і не хороші, вони обирають таку поведінку. А ви з дитиною будете «обирати життя»

Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і ви з нею, якщо у вас є таке бажання. У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи. До того ж гра – це завжди і розвиток, і профілактика, і терапія, і адаптація. Деякі ігри наведені нижче.

Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров’я.

Бережіть здоров’я (фізичне і психічне) своє і своїх близьких!

Ігри з дітьми і для дітей

Сучасне покоління дітей не отримує необхідної кількості стимулів у різних каналах сприйняття. У них аж занадто «стимульований» візуальний канал, решті – бракує уваги. І різноманітні ігри – це своєрідна сенсорна інтеграція.

Тож, коли як не зараз, стимулювати різні канали сприйняття дітей.

Психолог С. Ройз підготувала добірку ігор на різні канали сприйняття. Пропонуємо вам деякі з них

👀 Візуальний канал (НЕ гаджети):

Роздруківки розмальовок та книжки-розмальовки.

Малювання мандал.

Малювання удвох одночасно на одному аркуші.

Малювання долонями (ставити відбитки пальців і домальовувати деталі). Без догляду батьків не проводити.

«Відривні аплікації» – спочатку на дрібні шматочки руками рветься або кольоровий папір, або листки з журналів, потім з уривків робиться колаж.

👄 Вербальний канал

Вчити кожен день одне нове слово іноземною мовою.

З букв одного слова складати інші слова (наприклад з букв слова трансформатор — можна придумати — торт, трон, рот, форма,смартфон тощо.)

«Телеграма» – на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, СЛОН –  суворий лікар обіймає нас)

Співати, промовляти скоромовки.

🙌 Тактильний
Лотки з піском або з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати предмети (навіть дітям 8-9 років це подобається).

Ігри з водою:  наприклад, запускати, кораблики по воді, переміщати їх диханням. Можна влаштувати перегони.

Дізнаватися предмети на дотик (цю гру люблять і більш «дорослі» діти). Можна пропонувати розрізняти продукти на смак, спеції і продукти – за ароматом.

👂 Аудіальний
Закрити очі і розрізнити якомога більше звуків.

Написати букву р — в рядок від зовсім маленької до величезної. А в іншому рядку від величезної до маленької. Просити дитину, щоб вимовляла звук — підвищуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше голос).

З закритими очима вгадувати, по якому предмету вдарили (ложкою, олівцем …).

Просторове сприйняття, концентрація уваги (ігри також стимулюють розвиток ділянок мозку, пов’язаних з математичними здібностями, критичним мисленням).

Магнітний конструктор, оригамі, джанга, пазли, доміно, шашки, шахи.

Настільний футбол.

Можна вчити дітей пришивати ґудзики, вишивати, в’язати, плести макраме.

Цікавим і доволі складним для дітей буде завдання переміщатися по кімнаті з закритими очима, орієнтуючись тільки на команди партнера по грі (можна говорити «направо, наліво, прямо», а можна мовчки, лише торкаючись до правого, лівого плеча, спини).

Ігри з диханням

Мильні бульбашки.

Аеробол – дуємо на обгортки від цукерок (або передаючи один одному, або «задуваємо» голи).

Намагатися підтримувати в повітрі легкий предмет, наприклад, пір’ячко.

👨👩👧Соціальні ігри

Рольові ігри з ляльками та іграшками, домашній театр.

Робити міні-спектаклі, записувати їх на камеру телефону.

Робити будиночок з подушок і пледів і «ходити в гості» один до одного.

«Зустрічати» друзів в Skype, Zoom (безкоштовний обліковий запис дозволяє проводити відеоконференції тривалістю до 40 хв), Viber тощо.

🏃‍🏃‍🏃🏃 Рух:

Твістер.
Змагання у присіданні або віджиманні.

Битва повітряними кульками.

Танцюємо різні настрої. Якщо зовсім мало місця, можна ниткою викласти кордони «танцполу» і ввести додаткове правило – за них не виходити.

P.S. Слід пам’ятати, що дошкільнята прагнуть грати в «егоцентричні» гри (за власними правилами). Коли ж ми їм пропонуємо гру з установленими правилами, це готує їх до «дорослого життя» з дотриманням певних норм. Свого роду це профілактика «соціальної депривації».

Веселого дорослішання дітям,

терпіння, розуміння і сили батькам та здоров’я УСІМ НАМ!

 

За матеріалами дитячих психологів Т.Козман та С.Ройз

Підготувала психолог гімназії Яланська С.Ю

Перехідний вік дитини: що робити?

Протидія булінгу. Корисні посилання щодо теми антибулінгу.

Корисні посилання щодо антибулінгу

 

Що робити, якщо ваша дитина – булер?

Один зі страшних снів батьків – отримати телефонного дзвінка, в якому повідомляється, що їх дитина побила когось чи образила. Найчастіше про це інформує класний керівник, соціальний педагог чи батьки ображеного учня. Складно правильно зреагувати на таке повідомлення. Важко зрозуміти, кому вірити та як себе поводити, коли запущено конфліктний сценарій у стосунках між дітьми.

Усім нам відома фраза про дві сторони однієї медалі, такий принцип працює і в цьому випадку. Але якщо ситуація стосується близьких, то сприймання фактів спотворюється. Часто виникає інстинктивне бажання захистити та виправдати свою дитину (або ж протилежна реакція – звинуватити свого, аби виправдатись перед чужими). Чекати ж від агресора чесної відповіді, що він цькував когось іншого, одразу не варто.

Сьогодні ініціатора агресивної поведінки, направленої проти іншого учня, часто називають булером (з англ. bully – хуліган), а цілеспрямоване гноблення когось з колективу – булінг.

Як зрозуміти, чи є ваша дитина булером

Булерами стають ті діти, які ростуть без заборон, не сприймають авторитет батьків. Але разом з тим їх головна проблема – бажання відчути підтримку та повагу дорослих. Якщо це прагнення не реалізоване, воно породжує агресію, яку треба на комусь зганяти.

Більшість булерів – це діти-нарциси, які не спроможні у момент агресії відчути емоції інших, але хочуть довести свою зверхність. Проаналізуйте поведінку дитини, аби виявити ознаки агресії. І запитайте у себе – чи достатньо приділяєте уваги синові, доньці?

Ознаки булера:       

фізично та соціально більш енергійний за своїх однолітків;

не вміє сприймати відмову;

має середню чи високу самооцінку;

часто проявляє ознаки егоїзму чи нарцисизму;

ймовірно, став жертвою у минулому;

сприймається лідером у колі однолітків;

буває імпульсивним;

його легко вивести з себе;

не виявляє співчуття до інших;

має не надто високий емоційний інтелект;

полюбляє агресивні спортивні ігри.

Якщо подібні риси проявляються та паралельно надходять повідомлення, що у класі знущаються над кимось, є серйозний привід поговорити з вашою дитиною. Звісно, багато з цих характеристик показують типового лідера, але нездорове посилення тої чи іншої ознаки є тривожним сигналом.

Є проблема – є рішення

Якщо батьки визнають, що їх дитина є агресором, то це вже шлях до покращення ситуації. І перше, що вони мають зробити – не бути терпимими до проявів агресії. Разом з цим можна порекомендувати:

Відшукайте заняття, в якому дитина зможе виділитись. Часто агресивну поведінку провокує незнання способів, як ще можна заявити про себе. Варіанти пошуку талантів: відвідування гуртків, секцій, активна участь у житті класу.

Будьте послідовними у своїх діях та словах. Якщо ви передбачили певне покарання за провинність (наприклад, забрати на тиждень смартфон), то тримайтесь до останнього дня. Звісно, з боку дитини буде протест, але стійте на своєму, бо маєте розуміти, заради чого все це робиться.

Нейтралізуйте речі, які пов’язані з насиллям. Мова йде про відеоігри, фільми, музику, які провокують агресію в дитині.

Обговорюйте усі шкільні конфлікти. Часто це допомагає знайти причину такої поведінки, будьте максимально справедливими та розважливими.

Знайдіть альтернативу. Навчіть знаходити альтернативні шляхи виходу агресії без шкоди оточуючим. Розкажіть, що у випадку, коли підлітка провокують, важливо продемонструвати можливості уникати провокації.

Навчайте розуміти себе та інших. І тут важливо бути не голослівним, адже більшість звичок дітей породжуються в домашніх стінах. Якщо ви чи хтось з родини нетерпимо ставиться до вад іншого, мало шансів, що у сина чи дочки сформується власна протилежна думка з цього питання. Розкажіть, що всі ми різні та особливі.

Не треба очікувати швидких результатів. Дитина зможе змінитися, але це робота не одного дня. Не забувайте, підтримка у цей момент відіграє надзвичайно важливе значення.

Меморандум ребенка

10 заповедей Януша Корчака для родителей

25 СПОСОБОВ УЗНАТЬ У РЕБЁНКА, КАК У НЕГО ДЕЛА В ШКОЛЕ, не спрашивая, как у него дела в школе

50 способов сказать своему ребенку «я люблю тебя»

Впереди – пятый класс! (памятка для родителей)

Девиантное поведение