Захист прав дитини та профілактика проявів булінгу

Домашнє насильство не можна терпіти. Неважливо, від кого Ви його зазнаєте: від колишнього або , чоловіка або дружини, від батька або матері. В цій статті розповімо, як захиститись від домашнього насильства в 2023 р.

Які дії вважаються домашнім насильством

В Україні існує спеціальний закон, яким врегульовано, що таке домашнє насильство та які юридичні способи захисту від нього можна застосувати. Це Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Під поняття «домашнє насильство» підпадають дії або бездіяльність, які мають фізичний, сексуальний, психологічний, економічний характер, погрози вчинити такі дії, які вчиняються в сім’ї, між родичами або за місцем проживання.

Отже, умовно таке насилля можна розмежувати за видами.

1. Психологічне

Ви є жертвою психологічного насилля, якщо:

до вас застосовують словесні образи або погрози, залякування,

  • принижують вашу честь та гідність,

  • переслідують в будь-який спосіб,

  • обмежують волевиявлення,

  • відносно вас вчиняються інші дії, які викликають у вас страх за вашу безпеку або безпеку інших осіб, дії, які завдають шкоду вашому психічному здоров’ю.

Вказаний перелік є досить неконкретним і в кожному конкретному випадку оцінюється індивідуально. Забігаючи наперед, можна сказати, що досить вагомим доказом завдання шкоди психічному здоров’ю є висновок психолога.

2. Сексуальне

Під статеве насильство підпадає:

  • порушення прав на статеву свободу чи недоторканість,

  • примушування до акту сексуального характеру,

  • інші дії сексуального характеру, якщо такі дії вчинюються без згоди повнолітньої особи. Якщо ж дії стосуються дитини (юридично – особи до 18 років), то наявність згоди не має значення. Такі дії автоматично трактуються як сексуальне домашнє насильство, в тому числі якщо дитина є лише їх свідком, а не об’єктом.

В даній сфері необхідно додатково аналізувати, чи не має місце злочин у сфері статевої свободи такий як зґвалтування чи розбещення неповнолітніх. Подання заяви про вчинення даних кримінальних правопорушень не перешкоджає одночасному застосуванню заходів в сфері домашнього насилля, які дозволяють захистити жертву, поки триває кримінальне розслідування, якщо кривдника не затримали.

3. Фізичне

Якщо Вам завдають ляпасів або стусанів, штовхають, щипають, шмагають, кусають або завдають інших тілесних ушкоджень – це все підпадає під даний вид. Так само до фізичного впливу віднесено:

  • мордування,

  • незаконне позбавлення волі,

  • залишення в небезпеці або ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,

  • заподіяння смерті.

Нанесення тілесних ушкоджень та заподіяння смерті (вбивство) має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності за відповідним статтями Кримінального кодексу. Вочевидь, що доцільним є застосування заходів захисту від домашнього насилля одночасно та до часу затримання кривдника у встановленому законом порядку. Тим більше, що в Україні кримінальні справи розслідуються настільки повільно, що фізичні знущання можуть продовжуватись ще невизначений час, а по легким тілесним ушкодженням взагалі не можна очікувати притягнення особи до кримінальної відповідальності на практиці.

4. Економічне

Даний вид насилля може мати найрізноманітніші форми та має місце, якщо постраждалу особу:

  • позбавляють житла, їжі, одягу, іншого майна, грошових коштів,

  • забирають, ховають документи (скоріш за все маються на увазі документи, що посвідчують особу) або не дають їй ними користуватись,

  • позбавляють лікування, догляду, піклування (якщо потерпіла особа за віком або станом здоров’я їх потребує),

  • забороняють працювати або навчатися,

  • примушують до праці (не маються на увазі випадки словесні заклики влаштуватись на роботу),

  • інші подібні дії економічного змісту, які здійснюються проти волі особи.

Які особи можуть бути кривдниками або жертвами

Та обставина, чи проживають такі особи в одному помешканні не має значення.

Законодавство в сфері домашнього насилля поширює свою дію на відносини широкого кола осіб:

  1. Чоловіка та жінки, які перебувають у шлюбі, а також на тих, хто проживає разом, але без реєстрації шлюбу (в «цивільному» шлюбі), на розлучених, наречених (тих, хто подав заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу) та тих, хто не підпадає під жодну з наведених категорій, але має спільну дитину. Закон також поширюється на відносини цих осіб та батьків іншої сторони.

  2. Батьків та дітей, в тому числі мачух, вітчимів, пасинок, падчерок, опікунів, прийомних батьків та дітей.

  3. Дітей в сім’ї в цілому, незалежно від того, чи перебувають їх батьки в шлюбі, та чи є діти спільними.

  4. Дідів, бабусь та їх онуків, рідних та двоюрідних братів та сестер, дядів, тіток та їх племінників, інших родичів, якщо вони спільно проживають.

Як юридично протидіяти насиллю

Особисто моя думка, що люди, які застосовують насилля в сім’ї, повинні зазнавати не лише юридичних покарань. Але обмежимось розглядом юридичних заходів, які нам пропонує закон.

До таких спеціальних заходів протидії віднесено:

  1. терміновий заборонний припис;

  2. обмежувальний припис;

  3. профілактична робота з взяттям на облік;

  4. проходження спеціальної програми.

Найбільш дієвими вбачаються перші два заходи. Їх і розглянемо.

Що таке терміновий заборонний припис. Як застосувати

Припис – це фактично документ, який містить певні заборони. В даному випадку він складається співробітниками поліції.

Умовою для складання є наявністю загрози життю, здоров’ю потерпілого для того, щоб негайно припинити, недопустити продовження чи повторність домашнього насилля.

Що можуть заборонити таким чином працівники поліції:

  1. Зобов’язати негайно вийти з помешкання. Для видалення особи-порушника з житла, якщо він відмовляється добровільно його залишити, працівники поліції мають право застосовувати примус (тобто фізичну силу). Особа при цьому повинна повідомити, в якому місці буде тимчасово перебувати до закінчення дії припису.

  2. Заборонити кривднику перебувати в місці проживання потерпілої особи, в тому числі. Цікаво те, що якщо потерпіла особа та порушник проживають за однією адресою, і навіть є співвласниками житла, працівники поліції можуть винести вищенаведені заборони. Тобто кривдника можуть обмежити у здійсненні права власності і свободі вибору місця перебування. Пріоритет в даному випадку має безпека потерпілого.

  3. Заборонити контактувати з постраждалим будь-яким чином.

Строк дії припису складає 10 днів. Після завершення його дії, а бажано ще до завершення вам необхідно визначитись, чи звертатись до суду для встановлення більш тривалих заборон для захисту від насильства.

Одночасно закон надає право особі, стосовно якої винесено припис, у випадку незгоди з ним оскаржувати його в судовому порядку. Враховуючи тривалість судових процедур вбачається, що дія припису вже давно закінчиться, поки суд ухвалить рішення, чи правомірно діяли працівники поліції.

Захід у вигляді залишення місця проживання постраждалого та заборона перебувати в ньому не можуть бути застосовані до неповнолітньої особи, якщо він має спільне з потерпілим місце проживання.

Як отримати заборонний припис через суд

Для того, щоб отримати припис суду по протидії домашньому насильству необхідно подати письмову заяву. Така заява може бути подана самим постраждалим, якщо він є дієздатним/повнолітнім, відносно недієздатних – опікун, орган опіки, а відносно дітей – батьки.

Через суд можна встановити наступні заборони:

  1. Перебувати в місті, де спільно проживають кривдник та постраждала особа (навіть, якщо це їх спільне майно або лише кривдника) (за винятком, якщо кривдник є неповнолітнім);

  2. Наближатись до місця проживання, роботи, навчання, інших місць, де знаходиться постраждала особа на певну відстань;

  3. Змусити кривдника надати в користування постраждалій особі певне майно, яке є спільним або належать тільки їй;

  4. Обмежити спілкування з дитиною, яка є жертвою насилля;

  5. Заборонити кривдника переслідувати, розшукувати потерпілу сторону, спілкуватись з нею в будь-який спосіб;

  6. Заборонити телефонувати, писати повідомлення та контактувати з жертвою через будь-які засоби зв’язку особисто або через третіх осіб.

Строк дії судових заборон – від одного до шести місяців, який може бути продовжений ще на шість місяців.

Через суд можна також компенсувати витрати на лікування, оренду житла, отримання правової допомоги, якщо такі витрати понесені в результаті або для захисту від насилля.

Адміністративна відповідальність

Окрім заборон, які можна застосувати через суд або поліцію, особу, яка вчинила домашнє насильство можна притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 170 до 340 грн. або громадських робіт від 30 до 40 годин або адміністративного арешту до 10 діб.

Для застосування цих заходів необхідно в момент або одразу після застосування насилля викликати поліцію, попросити скласти їх протокол, який передається до суду і вже суд вирішує, чи притягати порушника до відповідальності.

Вказані покарання можуть буть застосовані незалежно від застосування заборонних приписів, про які йшлось вище, тобто можна застосувати ці заходи та одночасно подавати до суду для встановлення заборон на наближення, спілкування тощо.

У випадку, якщо насилля завдало значної шкоди здоров’ю, то це вже кримінальна відповідальність і для цього потрібно подати відповідну заяву органам поліції.

Підсумки:

  1. Під домашнє насильство в Україні підпадають відносини не тільки між дружиною та чоловіком, але також між колишнім подружжям, нареченими, тими, хто проживає в цивільному шлюбі, між батьками та дітьми та цілим рядом інших родичів.

  2. В Україні існує механізм для встановлення термінової короткочасної заборони на наближення, перебування в житлі жертви домашнього насилля через органи поліції.

  3. Більш тривалі заборони можна встановити в судовому порядку. Неможливо встановити постійну безстрокову заборону. Строки можна продовжувати.

  4. Одночасно із застосуванням заборон можна притягати кривдника до адміністративної або кримінальної відповідальності.

 

Рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорсткого поводження з дітьми в умовах воєнного стану

4 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З НАСИЛЬСТВОМ І БУЛІНГОМ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Якщо ви дізналися, що ваша дитина стала об`єктом булінгу

Кіберполіція відкрила електронну скриньку для звернень щодо деструктивних  Інтернет-спільнот — Департамент Кіберполіції

Протидія шахрайству. Поради відділу протидії кіберзлочинам в Запорізькій області

Як батькам убезпечити дітей від онлайн-небезпеки – рекомендації кіберполіції

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

   Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його.

       Метою акції  є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. А також активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.
 

План спільних заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) серед учасників освітнього процесу в Запорізькій гімназії “Контакт” на 2023/2024 н.р.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

 

 

Спеціальні заходи, щодо протидії домашньому насильству

Особа, яка постраждала від домашнього насильства має право отримати допомогу та
захист від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому
насильству. Це:
 підрозділи огранів Національної поліції України,
 центри з надання безоплатної правової допомоги,
 служби у справах дітей та інші.
Українським законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому
насильству, а саме:
 терміновий заборонний припис стосовно кривдника,
 обмежувальний припис.

Соціальний ролик “Ми – проти насилля”

Для педагогічних працівників. Булінг (цькування) як явище, його форми та учасники.

Чим конфлікт відрізняється від булінгу

Інформаційний ресурс “STOP!Булінг”

Рекомедації для педагогічних працівників і психологів щодо кібербезпеки

Буклет для дітей. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

 Співпраця з поліцією. Контактна інформація про інспектора поліції сектору ювенальної превенції по Вознесенівському району

План спільних заходів ТВО Вознесенівського району департаменту освіти і науки ЗМР та Відділу по Вознесенівському району ССД Запорізької міської ради з упередження бездоглядності, профілактики правопорушень серед школярів та захисту прав дітей на 2022

Нормативно-правові акти з питань запобігання та протидії домашньому насильству

Указ Президента “Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства”

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”

Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю

Постанова КМУ від 22.08.2018 № 658 “Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі”

Лист МОН України від 18.05.2018 №1/11-5480 “Методичні рекомендації запобігання та протидія насильству”

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД. Методичний посібник

Закон України від 18.12.2018 № 2657-VIII ” Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Наказ МОН України від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”

Наказ МОН  України від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”

Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Лист МОН України від 14.08.2020 № 1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)”

Лист МОН України від 29.12. 2018р. № 1/9-790 “Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу”

 

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Консультації батькам дошкільників з питань розвитку емоційного інтелекту та формування толерантності

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Кібербезпека

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Освітній серіал «Про кібербулінг для підлітків»

Дитина має право:

  • Право на громадянство.
  • Право на життя.
  • Право на ім’я.
  • Право на відсутність дискримінації.
  • Право на свободу совісті і релігійних переконань.
  • Право на життя з батьками.
  • Право на працю.
  • Право на відпочинок.
  • Право на захист життя та здоров’я.
  • Право на освіту.
  • Право на відсутність рабства.
  • Право на житло.
  • Право на свободу слова.
  • Право на отримання інформації.
  • Право користування досягненнями культури.
  • Право створювати сім’ю.
  • Право участі у науково-технічній та художній творчості. 

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має прав    жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.Шестирічний громадянин має право:

  • відвідувати школу;
  • самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

  • дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
  • дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків;
  • висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу, він хотів би жити;
  • має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
  • може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

  • може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
  • має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
  • має право самостійно розпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
  • здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
  • може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
  • допускається вступ на роботу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
  • має право вимагати відміни усиновлення;
  • може навчатися водінню мотоцикла;
  • має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
  • несе карну відповідальність за деякі злочини;
  • несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
  • може бути виключений зі школи за порушення.
  • отримати паспорт;

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий  тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

  • взяти шлюб при наявності поважних причин;
  • управляти мопедом при їзді по дорогах;
  • навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
  • заключати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
  • підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки

Відповідальність неповнолітніх за правопорушення

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

З якого віку наступає відповідальність дітей за злочини?

Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК) кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.
Також до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт,
захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.

Яке покарання може бути визначено дитині?
Згідно з ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні Види покарань:

  1.  Штраф.
  2.  Громадські роботи
  3.  Виправні роботи (від16 років)
  4.  Арешт (від16 років)
  5.  Позбавлення волі на певний строк. Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Правосуддя у кримінальному процесі здійснюється відповідно до кримінально-процесуального кодексу України.
    Де відбувають покарання у види позбавлення волі неповнолітні засуджені?
    Позбавлення волі на певний строк – це саме суворе покарання у системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім.
    Покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце серед установ, які призначені для відбування покарання, що виражається, по-перше, у встановленні більш пільгових умовах у порівнянні з умовами утримування дорослих злодіїв, та, по-друге, в орієнтації на застосування різноманітних виховних психолого-педагогічних заходів як основних засобів впливу на неповнолітніх в процесі їх навчання, проведення спортивних, культурних заходів, а також в процесі трудової діяльності.

Кримінальну відповідальність батьків за злочини, скоєні малолітніми та неповнолітніми дітьми законодавець не передбачає. Але батьки несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми та неповнолітніми дітьми, у тому числі і заподіяну у результаті злочину.

 Адміністаривна відповідальність

Під адміністративною відповідальністю слід розуміти накладення на правопорушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої..

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно з ст. 13 КпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу. Спочатку наведемо визначення поняття «неповнолітні». Неповнолітні – це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов’язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку (14 років згідно з Кримінальним кодексом України та 16 років згідно з КпАП України), є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 241 КпАП, а саме:

  • зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;
  • попередження;
  • догана або сувора догана;
  • передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер І можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення.

Найменш суворим заходом є зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим.

Публічність вибачення при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто неповнолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб.

Попередження – суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного від імені держави осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні адміністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.

Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу,

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють,

Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педагогічному або трудовому колективу

Зауважимо також, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Цивільна відповідальність

Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків.

Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки

Законодавство та правові питання (корисні посилання)